|
Конгрес місцевих і регіональних влад Європи
Конгрес місцевих і регіональних влад Європи
Рада Європи завжди визнавала значимість, яку демократія відіграє на місцевому і регіональному рівнях. Тому захист та зміцнення органів місцевої і регіональної влади, місцевого самоврядування в цілому поступово перетворився на один з ключових напрямів діяльності Організації.
Перші кроки на цьому шляху були зроблені ще в 1957 році, коли Рада Європи започаткувала Постійну Конференцію місцевих і регіональних влад Європи. А 14 січня 1994 року рішенням Комітету міністрів Ради Європи було засновано Конгрес місцевих і регіональних влад Європи, який прийшов на зміну Постійної Конференції.
Конгрес є консультативним органом Ради Європи. Згідно Статуту він представляє місцеві і регіональні органи влади країн-членів Ради Європи. Члени Конгресу мають бути обраними або посадовими особами органів місцевого чи регіонального рівня держав-членів Ради Європи. У 2003 році назву "Конгрес місцевих і регіональних влад Європи" було замінено на "Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи".
Кожна країна-член Ради Європи представлена у Конгресі національною делегацією із тією ж самою кількістю представників і заступників, як і в Парламентській асамблеї. Зокрема, делегація України складається з 12 представників України в Конгресі Ради Європи та 12 їх заступників. Таким чином, на сьогодні членами Конгресу є більш як 300 осіб з 46-и держав-членів Ради Європи і така ж сама кількість їх заступників, які працюють у двох палатах - Палаті регіонів та Палаті місцевих влад. В Конгресі також існує три політичні групи: група соціалістів (SOC), група європейської народної партії - християнські демократи (EPP/CD), група незалежних та ліберальних демократів (ILDR).
Конгрес також відкритий до співпраці з країнами, які не є членами Ради Європи, а також міжнародними організаціями.
Для забезпечення можливості участі у роботі Конгресу представників країн-кандидатів на вступ до Ради Європи їм може надаватися статус "спеціально запрошеного" за умови, якщо делегації парламентів цих країн мають відповідний статус у Парламентській асамблеї Ради Європи (На сьогодні такий статус у Конгресі має делегація Федеративної Республіки Югославія).
Міжнародні асоціації місцевих та регіональних влад, які мають консультативний статус при Раді Європи, є спостерігачами в Конгресі. Інші організації можуть одержати такий статус, якщо таке рішення прийме Постійний комітет або одна з палат.
Представники спостерігачів та спеціально запрошених делегацій мають право брати участь у роботі Конгресу, але не мають права участі у голосуванні.
Відповідно до своїх статутних завдань Конгрес:
- є форумом, на якому представники органів місцевої і регіональної влади можуть обговорювати спільні проблеми, обмінюватись досвідом, і представляти урядам свою точку зору з цього приводу (у вигляді резолюцій);
- консультує Комітет міністрів та Парламентську Асамблею з усіх питань, що пов’язані з місцевою і регіональною політикою (у вигляді рекомендацій);
- відслідковує стан місцевої і регіональної демократії у країнах-членах Ради Європи та державах, що є кандидатами на вступ до Ради Європи, а також здійснює моніторинг дотримання положень Європейської хартії місцевого самоврядування (у вигляді висновків та звітів);
- співробітничає з національними та міжнародними організаціями, які представляють органи місцевої і регіональної влади;
- організує читання та конференції на місцевому і регіональному рівнях для залучення якомога ширших кіл громадськості, участь якої залишається визначальним чинником для формування справжньої демократії.
За сучасних геополітичних умов, із входженням до Ради Європи нових країн із різним рівнем політичного та економічного розвитку діяльність Конгресу сконцентрована на:
- вивченні стану місцевої і регіональної демократії в державах-членах та країнах, що є кандидатами на вступ до Організації, і, відповідно, наданні допомоги у розвитку ефективних структур місцевих і регіональних влад;
- реалізації ініціатив, що сприяють реальній участі громадян в демократичних процесах на місцевому та регіональному рівнях;
- представленні інтересів місцевого і регіонального самоврядування в процесі формування загальної європейської політики;
- розвитку регіонального і транскордонного співробітництва задля досягнення стабільного економічного розвитку;
- проведенні спостережень за місцевими та регіональними виборами.
Актуальність ролі, яку відіграє Конгрес у побудові нової Європи та наданні підтримки молодим демократіям, підтверджується розширенням сфери його діяльності від Ісландії до Росії, від Норвегії до Балкан.
Діяльність Конгресу здійснюється через щорічні пленарні сесії
(засідання Палати регіонів та Палаті місцевих влад), а також засідання Постійного комітету, статутних комітетів та робочих груп Конгресу, які відбуваються в міжсесійний період.
Засідання Конгресу відбуваються в приміщенні штаб-квартири Ради Європи у Страсбурзі, якщо за домовленістю між Конгресом Ради Європи або його Постійним комітетом та Комітетом міністрів Ради Європи не прийнято рішення щодо іншого місця їх проведення.
Постійний комітет Конгресу Ради Європи діє від імені Конгресу в період між пленарними сесіями. До складу Постійного комітету входять по два представники від кожної національної делегації, в тому числі члени Бюро Конгресу. Країни, що представлені тільки в одній палаті, мають в Постійному комітеті тільки одне місце.
Координацію діяльності Конгресу та його робочих органів забезпечує Бюро Конгресу. Бюро Конгресу складається з Бюро Палати регіонів та Бюро Палати місцевих влад. Бюро палати складається з голови палати та семи членів, яких кожна палата обирає раз у два роки. Жодна держава-член не може мати більше одного представника в Бюро кожної з палат. Очолює Бюро Конгресу Ради Європи Президент Конгресу, який обирається один раз на 2 роки від кожної палати по черзі. У 2004 році президентом Конгресу було обрано представника Італії пана Джованні Ді Стазі.
Статутні комітети Конгресу:
- Інституційний комітет, який вивчає питання дотримання країнами-членами своїх зобов’язань, відповідає за здійснення моніторингу, а також специфічні питання стосовно інфраструктури органів місцевого і регіонального самоврядування;
- Комітет з питань культури та освіти, до відання якого входять питання свободи слова та ЗМІ, молодіжної політики, культури, освіти, спорту та зв’язку;
- Комітет з питань сталого розвитку, який займається питаннями охорони навколишнього середовища, планування розвитку міст;
- Комітет з питань соціальної рівності, який відповідає за питання громадянства, охорони здоров’я, забезпечення зайнятості населення, суспільні відносини тощо.
Для виконання окремих завдань Конгрес може створювати спеціальні робочі групи.
Організаційне забезпечення діяльності Конгресу здійснює Секретаріат Конгресу Ради Європи, який є структурним підрозділом Секретаріату Ради Європи. Очолює Секретаріат Конгресу Ради Європи виконавчий директор Конгресу, який обирається Конгресом терміном на 4 роки.
Як зазначалося вище, делегація України в Конгресі Ради Європи складається з 24 осіб: 6 представників та 6 їх заступників у Палаті місцевих влад, та 6 представників та 6 їх заступників у Палаті регіонів. Якщо представник з якихось причин не може взяти участь у сесії Конгресу, то його замінює один із заступників. Витрати, пов’язані з участю представників делегації України в сесіях Конгресу, покриваються за рахунок коштів Ради Європи.
Делегація України в Конгресі Ради Європи бере участь у роботі Конгресу з 1996 року.
Указом Президента України №373 від 21 квітня 2008 року було затверджено склад Делегації України в Конгресі на 2008-2009 роки.
Члени Делегації України в Конгресі Ради Європи беруть активну участь у діяльності Конгресу.
Під час 15-ї сесії Конгресу (27-29 травня 2008 р.) віце-президентом Конгресу було обрано голову Чернігівської обласної ради Н.А Романову
Участь у діяльності Конгресу дає можливість Україні:
- брати участь у виробленні спільних підходів щодо розвитку місцевого і регіонального самоврядування у Європі;
- пропагувати на європейській арені досягнення у галузі розвитку місцевої та регіональної демократії в Україні, а також обмінюватись досвідом із цих питань;
- сприяти здійсненню політики європейської інтеграції України.
|