Загальна інформація

Розділ містить інформацію про структуру, мету та завдання діяльності Ради Європи.

Рада Європи (далі – РЄ або Організація) є провідною міжнародною організацією, що була заснована 5 травня 1949 року як політичний союз між десятьма європейськими державами - Великою Британією, Францією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Швецією, Норвегією, Данією, Італією та Ірландією. Штаб-квартира Ради Європи та Палац Європи, де проходить більшість засідань Організації, знаходяться у Страсбурзі (Франція).

Мета Організації - досягнення більшої інтеграції між її членами задля збереження та втілення у життя спільних ідеалів і принципів, а також сприяння економічному та соціальному прогресу. Рада Європи приділяє увагу також всім важливим питанням, які виникають у європейському суспільстві, крім питань оборони.

Членство у Раді Європи. На сьогодні Рада Європи об’єднує 47 держав-членів. Це країни-засновники, а також Греція (1949 ), Туреччина (1949), Ісландія (1950), Німеччина (1950), Австрія (1956), Кіпр (1961), Швейцарія (1963), Мальта (1965), Португалія (1976), Іспанія (1977), Ліхтенштейн (1978), Сан-Маріно (1988), Фінляндія (1989), Угорщина (1990), Чеська Республіка (1991), Польща (1991), Болгарія (1992), Естонія (1993), Литва (1993), Словенія (1993), Словаччина (1993), Румунія (1993), Андорра (1994), Албанія (1995), Молдова (1995), Латвія (1995), Україна (1995), колишня Югославська Республіка Македонія (1995), Росія (1996), Хорватія (1996), Грузія (1999), Азербайджан (2001), Вірменія (2001), Босні і Герцеговина (2002), Сербія (2004), Монако (2005), Чорногорія (2007). Статус "спостерігача" при Раді Європи мають Сполучені Штати Америки, Ватикан, Канада, Японія, Ізраїль та Мексика.

14 липня 1992 року Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ. 26 вересня 1995 р. Парламентська асамблея РЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи. 19 жовтня 1995 р. Комітет міністрів РЄ ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом Організації. 9 листопада 1995 р. відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ і у Страсбурзі перед Палацом Європи було піднято Державний прапор України.

Для набуття членства у РЄ країна має взяти на себе низку зобов’язань стосовно дотримання принципів верховенства права, гарантування та забезпечення основних прав та свобод людини, приведення її законодавства у відповідність до норм та стандартів Організації. Відповідно, ще до набуття членства, Україна стала стороною декількох конвенцій РЄ, зокрема, Європейської культурної конвенції (1994), Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (1993), Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства (1994). Загалом за час членства у Організації Україна приєдналася до близько 80 міжнародно-правових договорів РЄ.

Після вступу країни до Ради Європи Організація здійснює моніторинг стану виконання взятих нею на себе зобов’язань, визначає існуючі проблеми та пропонує шляхи їх вирішення.

Органи Ради Європи: Комітет міністрів, Парламентська асамблея, Конгрес місцевих і регіональних влад та Європейський Суд з прав людини, - шляхом обговорення питань, що становлять спільний інтерес, а також шляхом укладання угод та здійснення спільних заходів в економічній, соціальній, культурній, науковій, правовій та адміністративній галузях, а також в галузі захисту прав і основних свобод людини.

Відповідно до Статуту РЄ Україна представлена у всіх трьох головних органах РЄ. Членство у Раді Європи дозволяє нашій державі брати повноцінну участь міжнародній діяльності організації, в тому числі стосовно розробки та моніторингу виконання сучасних міжнародно-правових стандартів функціонування держав-членів, значним чином сприяє здійсненню політики європейської інтеграції України, вдосконаленню національного законодавства і розвитку демократії та є важливим інструментом підвищення іміджу України на міжнародній арені.

Рада Європи фінансується урядами держав-членів пропорційно кількості їх населення та державних ресурсів. Безперервність функціонування Організації забезпечує Секретаріат Ради Європи – громадяни різних країн світу, що працюють у Раді Європи на постійній основі.

Генеральний секретар Ради Європи, який обирається Парламентською асамблеєю на п’ятирічний термін, очолює та координує роботу Секретаріату Ради Європи. У 2009 році Генеральним секретарем Ради Європи був обраний Торбйорн Ягланд (Королівство Норвегія). Він уповноважений визначати стратегічне планування робочих програм Ради Європи та бюджету, безпосередньо керувати їх реалізацією та слідкувати за тим, як здійснюється повсякденне управління секретаріатом Ради Європи.